«…тільки 15% відхилень в якості залежить від
безпосередніх виконавців, а 85% дефектів
визначається недоліками управління»
Едвардс Демінг
Нині
ми живемо в період суперечностей. Раніше було достатньо залучити учнів до
трудового, політичного, громадського життя, розширити і ускладнити їхні
соціальні зв’язки і таким чином дитина могла усвідомити своє місце у
громадському житті. Сьогодні цього вже недостатньо. На перший план виходить
особистість учня, для якого треба створити умови, за яких від зможе розвинутися
як активний громадянин сучасного суспільства, що добре знає себе, вміє
правильно використовувати власний потенціал, здатний реалізовувати власний
життєвий проект. За цих умов настала потреба кардинальної перебудови системи
виховання, мета якої формувати конкурентоспроможну творчу особистість, здатну
до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення. Неможливо створювати та
перетворювати систему виховання без знання внутрішніх процесів. Однією з основних характеристик будь-якої системи
управління якістю, що визначає ефективність її функціонування, є наявність
адекватної системи процесів збору, накопичення, пошуку, обробки і передачі
інформації. При
цьому інформація повинна бути максимально повною за обсягом і змістом, об'єктивною, конкретною і спостерігатися в динаміці.
Моніторинг якості виховання передбачає постійне стеження за станом виховного
процесу в цілому та окремих його компонентів, зокрема. На підставі результатів
моніторингу, з урахуванням проблемних областей, планується виховна робота на
майбутній навчальний рік, розробляються рекомендації з організації виховної
роботи заступникам директорів з виховної роботи, класним керівникам, вихователям.
Тому
актуальність та педагогічна значущість
проблеми, практична необхідність у її вивченні та теоретичному обґрунтуванні
обумовили вибір теми дослідження «Управління якістю виховної роботи на основі
моніторингових досліджень в умовах малого міста».
Моніторинг
якості системи виховання - це систематичне спостереження за станом виховання
підростаючого покоління з метою його вивчення, оцінки, прогнозу, розвитку
позитивних та попередження негативних процесів.
Моніторинг
не потрібен сам по собі, сам по собі моніторинг може стати даниною швидкоминучій
моді, але - це інструмент вимірювання ступеня наближення або віддалення по
відношенню до мети. Мета виховання позначена в законах України «Про освіту» та
«Про загальну середню освіту», в «Основних
орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
України», тому моніторинг дозволяє оцінити, в тому числі і ту ступінь
якості, з якою ми виконуємо ці закони. Необхідність створення системи
педагогічного моніторингу обумовлена принципово новим підходом до діагностики
розвитку і саморозвитку освітньо-виховних систем, що дає можливість для:
- вивчення та оцінки цілей і змісту процесу виховання;
- вивчення та оцінки цілей і змісту процесу виховання;
-
розробки та ефективного застосування державних виховних стандартів;
- оцінки ефективності традиційних та інноваційних форм і методів виховання;
- оцінки сучасних педагогічних технологій виховання;
- підтримки навчальних закладів, які домагаються високих результатів у вихованні учнів, сприяння збільшенню кількості ефективно і творчо працюючих педагогічних колективів.
Цілеспрямована моніторингова діяльність дозволяє кожному суб'єкту виховання:
- сформулювати цілі і визначити їх пріоритети;
- виходячи з концептуальних підходів до організації виховної роботи, наявних потенційних ресурсів конкретизувати завдання виховання для кожного суб'єкта виховного процесу та установи освіти в цілому;
- оцінити можливий потенціал виховної системи та забезпечити раціональну розстановку педагогічних сил;
- вийти на глибинний аналіз виховних процесів.
- оцінки ефективності традиційних та інноваційних форм і методів виховання;
- оцінки сучасних педагогічних технологій виховання;
- підтримки навчальних закладів, які домагаються високих результатів у вихованні учнів, сприяння збільшенню кількості ефективно і творчо працюючих педагогічних колективів.
Цілеспрямована моніторингова діяльність дозволяє кожному суб'єкту виховання:
- сформулювати цілі і визначити їх пріоритети;
- виходячи з концептуальних підходів до організації виховної роботи, наявних потенційних ресурсів конкретизувати завдання виховання для кожного суб'єкта виховного процесу та установи освіти в цілому;
- оцінити можливий потенціал виховної системи та забезпечити раціональну розстановку педагогічних сил;
- вийти на глибинний аналіз виховних процесів.
Мета дослідження – запровадження функціональної моделі оцінки якості виховання на моніторинговій основі в умовах
малого міста.
Об’єкт дослідження – функціонування виховної
системи малого міста.
Предмет дослідження – якість системи
виховної роботи міста та виховної роботи в навчальних закладах міста Енергодара
База дослідження – Науково-методичний центр управління совіти, заклади
освіти міста Енергодара. Дослідження проводилося протягом 2009-2014 років.
Комментариев нет:
Отправить комментарий