Модель моніторингу якості виховної роботи

Модель моніторингу якості виховання

у загальноосвітніх навчальних закладах м.Енергодара

Моніторинг якості виховання передбачає системні дослідження на рівнях класу, навчального закладу, міста, які провадять, відповідно, навчальні заклади, Науково-методичний центр управління освіти Енергодарської міської ради, Запорізькій обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Об’єкти моніторингу якості виховання: процес виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема опорних школах; взаємовідносини, у яких перебувають учні і педагоги; робота методичних об’єднань заступників директорів, педагогів-організаторів та класних керівників, а також політика у сфері виховання  управління освіти Енергодарської міської ради.

Предмети системних досліджень якості виховання:

• інтереси та особистісні якості учнів, їхня поведінка та переконання;
• компетентність заступників директорів, педагогів-організаторів та класних керівників як виховників;
• стан виховного простору класу, загальноосвітнього навчального закладу;
• виховна робота шкільних бібліотек, предметних гуртків, мистецьких студій, спортивних секцій тощо як окремих ланок виховного простору;
• якість програми виховання (класу, школи);
• соціальна активність учнів, їх участь у виховних справах;
• організація виховання (планування, керування, діагностування, коригування, оцінювання результатів);
• використання фінансових та матеріальних ресурсів, що забезпечують виховання;
• якість управлінських рішень щодо організації виховання;
• правова і психологічна безпека дітей;
• нормативно-правове, психолого-педагогічне, кадрове і науково-методичне забезпечення виховного процесу в регіоні; забезпечення професійного зростання педагогічних працівників як виховників.

Мета моніторингу якості виховання у місті Енергодарі – продуктивне планування і ефективне виконання кожним загальноосвітнім навчальним закладом визначених шкільною спільнотою та українською державою, управлінням освіти міста Енергодара цілей у сфері виховання.

Базові принципи моніторингу якості виховання, які водночас служать критеріями оцінювання його ефективності:

–      перспективність, тобто спрямованість дослідження на розв’язання актуальних завдань особистісного розвитку учнів;

–      гуманізм, зміст якого – повага до особистості, довіра, позитивний емоційний мікроклімат та атмосфера доброзичливості, гарантії невикористання результатів досліджень для вчинення будь-яких репресивних дій;

–      об’єктивність, зокрема достовірність одержаної інформації, технології її обробки, які виключають суб’єктивний вплив та враховують усі результати, рівність умов для учасників дослідження;

–      узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення досліджень;

–      комплексність, безперервність і тривалість спостережень, тріангуляція на етапі обробки та аналізу одержаних результатів;

–      своєчасність отримання, обробки та оцінки отриманої завдяки дослідженням інформації;

–      рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самооцінки і самоконтролю;

–      відкритість, а значить доступність узагальнених результатів досліджень для шкільних спільнот, органів управління освітою та громадськості.

Щоб гарантувати гуманістичну спрямованість моніторингу якості виховання, цим документом підтверджується: моніторинг не є і не несе функцій нагляду за поведінкою учнів, працею педагогів або перевірки роботи навчального закладу, його результати не можна використовувати для покарання окремих учнів чи педагогічних працівників. Чільним результатом моніторингу визнається постійне, компетентне та критичне обговорення отриманої у ході досліджень інформації для усвідомлення і відбору актуальних цілей та ефективних засобів виховання.

Рівні моніторингу виховання:

І. Внутрішньошкільний моніторинг

ІІ. Зовнішній моніторинг 

Критерії оцінювання виховного простору